Дистанційне відеоспостереження:
варіанти підключення


“Відеоспостереження викликає звикання”. Не здивуюся, якщо подібні написи, за аналогією з сигаретними пачками, за пару років стануть поміщати на коробки з відеокамерами.


Наявність власних камер відеоспостереження, створює відчуття контролю і влади, від якого важко відвикнути. У певний момент виникає бажання всюди розміщувати відеоспостереження: в офісі, у квартирі, в під’їзді, в гаражі та на дачі. І тут виникає питання: як об’єднати в одну мережу всі камери?

І тут виникає питання: як об’єднати в одну мережу всі камери? Адже ситуацію на “підконтрольних територіях” потрібно відстежувати звідусіль, будь то особистий кабінет або таксі. Існує два варіанти вирішення задачі: робота з камерами через хмарну мережу або робота через статику. Об’єднує їх те, що для користування обома необхідний інтернет.

У попередніх матеріалах ми вже публікували інформацію про налаштування для статичного IP і для хмарного сервісу.

Сьогодні говоримо про плюси і мінуси обох варіантів.

 

Статична IP-адреса і кидок портів

Плюси. Наявність статичної IP-адреси та прокинутих портів дозволяє працювати з кожним з пристроїв, для яких порти прокинуті, як з пристроєм з локальної мережі. І це дуже великий плюс.

Мінуси. Перший мінус зводиться до відсутності вибору – не кожен провайдер надає статичну IP-адресу, навіть платно. Другий мінус важливий тільки для великих організацій. Це невелике зниження безпеки через появу доступу до пристрою, аналогічного тому, коли пристрій знаходиться в локальній мережі. Але для отримання доступу потенційним зловмисникам потрібно точно знати адресу, підібрати пароль та ні.

 

 

Робота через хмару

Плюси. Зручність і простота налаштувань. На перший погляд для доступу до всіх пристроїв потрібно лише ввести логін і пароль. Хмару можна використовувати майже всюди, де є інтернет.

Мінуси. У роботі з хмарою багато підводних каменів. Деякі з них розглянемо окремо.

 

Підводні камені роботи через хмару

Підводний камінь №1

Тільки перегляд. Багато користувачів розраховують завдяки хмарі Hik-Connect об’єднати кілька камер, що знаходяться в різних містах, і записувати все на один комп’ютер або реєстратор. Так зробити не вийде ні за допомогою реєстратора, ні за допомогою програми IVMS 4200 і Storage Server’а. Послуг сховища хмара не надає.



Підводний камінь №2

Удавана простота налаштувань. Якщо у вашому профілі хоча б десять пристроїв, підключення з нового комп’ютера перетворюється на пригоду: для кожної камери та реєстратора потрібно вводити верифікаційний код, що зазвичай знаходиться на корпусі пристрою.

Альтернативою може бути відімкнення шифрування потоку через сайт, але це знижує безпеку передачі відео.

Підводний камінь №3

Порти. Деякі параноїдальні інтернет-провайдери закривають більшу частину портів, включаючи ті, через які працюють сервіси Ezviz і Hik-Connect.

Hik-Connect використовує такі порти:

9010 – Comnmand Port

9020 – Live View

Підводний камінь №4

Хоча Hik-Connect повністю належить Hikvision, все ж це окрема структура. І в разі втрати попереднього акаунту, до якого прив’язана камера, її нікуди не вийде прикріпити, якщо ваші пристрої працюють в одному місці, а в іншому – ні. І справа зовсім не в провайдері або інших причинах. Коли мова стосується Hik-Connect, наша техпідтримка не може допомогти. Доведеться звертатися у сапорт сервісу, а спілкуватися з ними буває дуже складно.



Важливо пам’ятати, що через USB-модеми пристрої Hikvision, навіть зі своїх USB-портів, не працюють.

З огляду на все вищесказане, резюмуємо: налаштування через статичну IP-адресу з кидком портів складніше, але надійніше і функціональніше.