Що таке ТВЛ?


ТВЛ – це телевізійні лінії. На цьому можна було б і закінчити, але ми вирішили копнути глибше.

Колись давно, коли дерева були вищими, трава зеленішою, а техніка ламповою, людям захотілося принести відеозображення з кінотеатрів у власні оселі, наче Прометеїв вогонь. На початку 20-х років ХХ століття у деяких країнах (США, СРСР, Японія) почали проводити експерименти з передачею і прийомом зображення на відстань за допомогою електронних променів.

У 1933 році американському інженерові Володимиру Зворикіну вдалося винайти катодну трубку, яка довгий час була головною частиною більшості телевізорів, а надалі й моніторів.

У 1936 році під керівництвом Зворикіна в лабораторії RCA був розроблений перший електронний телевізор, придатний для практичного застосування, а в 1939 – перший телевізор для масового виробництва.Закончим с историей и перейдем к теоретической части. 

Кінескоп

Якщо без зайвих подробиць, то кінескоп, він же ЕПТ (електронно-променева трубка), складався з джерела електронного пучка (катода), магнітної системи, що відхиляється, магнітної системи, що фокусується і екрану.

Звучить страшно, на ділі все набагато простіше. За допомогою кінескопа можна було цілеспрямовано підсвічувати певну частину екрану і регулювати те, яку з частин потрібно підсвітити.

Ви запитаєте, навіщо все це потрібно? Згодні, управління і спостереження точкою, що світиться – спірна розвага, тільки якщо ти не кіт.

Але так само, як на цій гіфці, точка лазера змазується, стаючи лінією, як змазується для нашого зору бенгальський вогонь у темряві – швидко переміщуваний електронний пучок починає виглядати на екрані як лінія. А якщо додати до цього ще й можливість змінювати яскравість, ми отримаємо справжнісіньке чорно-біле зображення. Колір додається окремо, про це в наступних матеріалах.

Якщо ви хоч раз знімали щось на камеру перед екраном старого телевізора, то бачили як змінюються на ньому лінії. Екран телевізора оновлювався не частіше 60 разів на секунду, 60 Гц. Ця частота не збігається з частотою запису камери – в запису 2500 кадрів на секунду і це виглядає так:

Але ж ми вам розповідали про пучку, чи не так? А на зображенні це скоріше лінія, що рухається зверху вниз.

Але якщо уповільнити відтворення ще сильніше і знімати на швидкості 118830 кадрів на секунду, та ж замальовка виглядає ось так:

Ось так раніше, в епоху кінескопів “пузатих” телевізорів, будувалася картинка. Звісно ж, ми упустили багато деталей, але інакше текст вийшов би занадто зарозумілим.

Картинка виглядає дещо розмито, це пов’язано з тим, що роздільна здатність вихідного відео (на телевізорі) всього 512 х 320 пікселів. Стоп! Адже ми щойно говорили про те, що телевізор кінескопний, та й стаття про ТВЛ.

Не хвилюйтеся, ми не забули, з чого почали. У кожного зі старих відеопристроїв існувало обмеження на якість відео. Для камер – в запису, для телевізорів – у відтворенні. Як і тепер, воно зводилося до роздільної здатності. Але якщо зараз роздільна здатність виражена в пікселях і мегапікселях, то раніше мова йшла про телевізійні лінії, зважаючи на специфіку відтворення зображення. Природно, чим більше таких ліній було, тим чіткіше виглядало зображення.

Нижче представлена приблизна таблиця відповідності ТВЛ, картинки в пікселях і роздільної здатності аналогічних камер у мегапікселях.

ТВЛПікселіМегапікселі
380640х4800,3
430720х5760,36
480800х6000,5
560933х7000,65
6001024х7560,75
8001080х9601,23
10001600х12001,92